Codein напиток Lean (лин) Солнечногорск

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!

Долой ЕГЭ, кумарить по полной программе! Слышь, народ, расскажу вам историю про то, как я кодеин заколол и решил пойти на ЕГЭ. Все началось со шпаргалки в заднице, на этот раз буквально. Был я нубом в наркотических делах, но решил рискнуть и взяться за закладки. Ведь для таких, как я, весь этот наркотический мир – настоящая машинка. Сунул я себе шпаргалку в то самое место и пошел на всеобщую проверку знаний, готовый к адреналиновому путешествию. Сидел я там, уставившись в белый листок с заданиями, и внутри меня начала закачиваться гашишная эйфория. Я уже чувствовал вкус победы, как будто прописали мне маляву на рецептурном бланке. Но, блин, какой же был глючный день! Моя шпаргалка решила навести коварство в самый неподходящий момент. Эйсид дал мне знать о своем присутствии, и я понял, что скорее всего сдам весь экзамен как последний дебил. Решил пережить этот кумар и бороться до конца. Прошлое всплыло передо мной, и я вспомнил момент, когда впервые попробовал кодеин. О, какая это была кайфовая машина! Выпотрошил я свою задницу, достал шпаргалку и внимательно начал перебирать страницы. Ну что, господа, спрашивайте, что хотите, я готов ответить на любые вопросы. Честно говоря, все вокруг казалось мне размытым, словно я сидел в каком-то параллельном измерении. Но блин, это было реально весело! Сложные задачки стали почти детской игрой для меня. Никакой тревоги, только наркотическое блаженство. Ох, как же я был уверен, что все будет чики-пуки, пока не встретил своего старого знакомого. Он просто проходил мимо и спросил, что я делаю. Но откуда я знал, что он работает экзаменатором? Представляете, как я испугался, но было уже поздно. Он узнал меня и сделал вид, что все хорошо. Но я прекрасно понимал, что он знает все мои грязные секреты. Окультурившись, я продолжал выполнять задания. Но вдруг внутри меня началось настоящее кумарить. Голова закружилась, мурашки побежали по коже, а руки начали дрожать. Мне хотелось бросить эту нелепую игру и убежать подальше, но я решил не сдаваться. Когда-то я слышал, что наркотик действует на каждого по-разному, но я не ожидал, что у меня так все заглючит. Мой мозг перегружался от информации и от того, что я пытался внедрить в него. Один момент я мечтал о диване и сигарете, а в другой секунде пытался сосредоточиться и решить следующую задачу. Честно говоря, на этот момент я уже не помнил, что именно мне нужно было сделать. Нервы дошли до предела, а ЕГЭ превратился в настоящую пытку. Забыл я и про шпаргалку, и про кодеин, и о моих грехах, которыми я хотел обмануть систему. Остался только страх перед провалом. Но, черт возьми, я все же довел это дело до конца. Прошел я свою порцию испытаний и сдал этот проклятый экзамен. Вроде бы все прошло гладко, но я уже не был уверен в своем успехе. Ощущение, что я махнулся на все и решил попрощаться со своим будущим. Уже на следующий день после экзамена меня сильно беспокоили мысли. Теперь я понимал, что высшее образование и наркотики – вещи несовместимые. Но все равно, остался сладкий привкус адреналина и приключений. ЕГЭ – это только малая часть жизни, а наркотики – это черная дыра, в которую легко угодить. Настоящая жизнь куда ярче и интереснее.